Коли не подобається власна зовнішність!!!
Стати сильнішим і красивим можна. Подивись уважно на себе і оточуючий світ. Кожного дня ти бачиш себе в дзеркалі. Щось тобі подобається в своєму відображенні, а щось хотілось би змінити.
Багатьом людям може не подобатись їхнє обличчя, волосся, голос, фігура. Досить рідко можна взагалі знайти людину, яка повністю задоволена своєю зовнішністю.
Тобі може бути не зручно від своєї зовнішності, але повір, оточуючі звертають на це набагато менше уваги, аніж ти думаєш. В твоїх силах вміти залишатися завжди самим собою і показати себе виграшно. Тому важливо в розумній мірі цікавитись своєю зовнішністю. Те, що може не подобатись тобі, може подобатись іншим і викликати у них захоплення, а навіть і заздрість.
Пам’ятай!
Нікому не дозволяй втиснути себе в чиїсь рамки.
Будь по своєму красивим!
Практичні рекомендації щодо розвитку пам’яті
1.Усе, що хочеш пам’ятати – уявляй!(Не уявляю - не пам’ятаю)
2.Не повторюй те, що вивчаєш, понад 4-5 разів поспіль, краще зроби це через 1-2 години.
3.Велике значення для запам’ятовування мають почуття. Усе, що пов’язане з радістю, сумом, гнівом, як правило, запам’ятовується краще, ніж те, до чого людина ставиться байдуже.
4.Коли вчиш, записуй, малюй схеми, таблиці, карикатури, порівнюй з тим, що знав раніше.
5.Не заучуй вірші куплетами, а тільки повністю.
6. Якомога швидше, не очікуючи повного заучування, намагайся відтворити матеріал, закривши книгу.
7.Май на увазі: все, що ти побачив, відчув, почув – уже запам’яталося.
8.Необхідно усвідомити, що
запам’ятовування – це робота, іноді нелегка, тому важливою умовою засвоєння
навчального матеріалу є наполегливість, завзятість у роботі, уміння не кидати
її на половині, а досягати цілковитого й міцного запам’ятовування. Це – вольові
якості, без яких неможлива розумова робота.
Поради батькам, діти яких перебувають у підлітковому віці
1.Підлітковий вік – по-своєму прекрасний і важкий, тому намагайтеся бути більш уважними і чуйними у спілкуванні зі своїми дітьми.
2. У цей період вони переживають чергову кризу, тому серйозно ставтеся до їхніх почуттів і переживань, адже вони не надумані, а справжні.
3.Думка друзів для них набагато важливіша, ніж думка батьків, тому спробуйте бути для дітей не просто мамою чи татом, а ще й другом.
4.Це вік, коли діти особливо прискіпливі до своєї зовнішності, тому навчіться робити їм компліменти.
5. Цей вік зазвичай
супроводжується бурхливим почуттям закоханості, нерозділеним коханням, частими
змінами об’єкта закоханості. Усі ці життєві перипетії не повинні проходити без
батьківської уваги, але не будьте надто нав’язливими.
ЯК ПОПЕРЕДИТИ ДИТЯЧУ ТА ПІДЛІТКОВУ НАРКОМАНІЮ
Тільки довірливий контакт може сприяти тому, що надалі Ваша дитина звернеться до Вас запорадою чи допомогою або довіриться Вам. І тільки через повагу та підтримку Ви зможете допомогти один одному вирішувати свої проблеми.
Щоб попередити девіантну поведінку, необхідно дотримуватися таких правил виховання:
Щодня поводьтеся так, аби максимально сприяти здоровому вибору вашої дитини.
Виховуйте в дитині незалежність. Навчіть її саму приймати рішення й відповідати за них.
Хваліть дитину: за добре виконану роботу, навіть за старання. Якщо критикуєте, то критикуйте вчинок, а не дитину.
Будьте завжди готові обговорити з підлітком гострі для нього питання.
Цікавтеся справами й захопленням свожєї дитини.
ЯК НАДОВГО ЗАПАМ`ЯТАТИ НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ?
(поради для учнів)
Виділяй, співвіднось і групуй матеріал – хто добре усвідомлює, той добре запам”ятовує і довго пам”ятає.
Якщо отримав завдання у вівторок, а відповідати потрібно в п”ятницю, не чекай четверга – вивчи одразу, а напередодні тільки повтори.
Завчай і повторюй невеличкі шматки ще доти, як матеріал почав забуватися.
Коли вчиш, записуй, малюй схеми, діаграми, таблиці - наочність краще запам”ятовується.
Якомога швидше, не чекаючи повного заучування, намагайся відтворити матеріал, закривши книгу.
Після метематики – вчи історію, після фізики – літературу: память любить різноманітність.
Можливі причини складностей у навчанні дітей:
Дитина нездорова.
Учень швидко стомлюється, а регулювати свій темп неспроможний.
Батьки не вміють допомогти учневі або ставляться до нього як до підлітка (пояснять лише раз, вважаючи, що цього досить) або як до малюка — повторюють те саме безліч разів.
Дорослі не вміють зацікавити дитину навчальною працею як захопливою грою.
Дитина не в змозі уважно працювати в школі і вдома, оскільки навчальна завантаженість для неї непосильна (не звикла працювати).
Батьки надто пригнічують учня погрозами й покараннями. Не вміють своєчасно схвалити й підбадьорити маленьку людину.
Дорослі не вміють чітко пояснювати, давати ділові поради.
Батьки не дотримуються принципу єдності вимог у навчанні: кожен нав'язує дитині свій стиль роботи.
Поради батькам, що допомагають дітям учитися
Намагайтеся займатися з дитиною так, щоб вона не нудьгувала під час занять. Інтерес — найкраща з мотивацій.
Повторюйте вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначають час і практика. Якщо якась вправа не виходить, зробіть перерву, поверніться до неї пізніше або запропонуйте дитині легший варіант завдання.
Не виявляйте зайвої тривоги з приводу недостатніх успіхів і незначного просування або навіть деякого регресу вашої дитини.
Будьте терплячими, не поспішайте, не давайте дитині завдань, що виходять за межі її інтелектуальних можливостей.
У заняттях з дитиною треба знати міру. Не змушуйте дитину виконувати вправу, якщо вона весь час крутиться, стомилася, неврівноважена. Спробуйте визначити межі витривалості дитини, збільшуйте тривалість занять щоразу на невеликий відрізок часу.
Бажано використовувати ігрову форму занять, оскільки діти погано сприймають чітко регламентовані, повторювані, монотонні заняття.
Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слова підтримки, частіше хваліть дитину за терпіння, наполегливість тощо. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Формуйте в неї впевненість у своїх силах, високу самооцінку.
Золоті правила для батьків
Більшість дітей - "звичайні". Не робіть зі своєї дитини вундеркінда, окреслюючи непосильні вимоги, орієнтуючи на недосяжні еталони. Дитина повинна частіше відчувати задоволення від того, що вона щось може, ніж тривожитись з приводу того чого не може зробити.
У різних дітей - різні здібності (розумові, художні, математичні, організаційні, вольові, чуттєві). Здібності треба розвивати! Але ваше перше завдання - визначити оптимум вашої дитини.
Не орієнтуйте навіть найбільш здібну дитину на винятковість! На цьому шляху її чекає розлад із самою собою, бо завжди поруч знайдеться хтось більш обдарований працелюбний.
Здійснитися в житті може лише активна дитина, Виховуйте людину дій , вчинку.
Дозволяйте дитині ризикувати. Залишайте за дітьми право на помилки, але вчіть самостійно їх виправляти.
Не повчайте у незнанні! Правильно виховувати може лише той, хто знає дитину - розуміє її чесноти і вади, відчуває її настрій, добре орієнтується в її інтересах, смаках, цінностях, звичках, здібностях.
Не змішуйте поняття "хороша" і "зручна" дитина! Хороша живе своїми думками і почуттями інших (тобто самостійна і чуйна). Зручна - це дитина, яку дорослі «пристосували» до себе - слухняна, підкоряється вимогам. безвольна.
Викорініть із своєї практики вираз: "Роби, раз я вимагаю". Замініть цю форму вимоги іншою: "Роби, тому що цього не можна не зробити". Зростаючи, особистість повинна звикнути до виконання вимог не на догоду зовнішньому розпорядженню, а тому, що вони розумні, доцільні...
Довіряйте дитині. Людина, яка виростає у довірі, йде по життю спокійно, зона відкрита, товариська, доброзичлива. Будьте терплячими! Ставтесь терпляче до дитячих проявів: процес розвитку є випробуванням не лише для дорослих але й для самої дитини. Виховуйте її вимогливою любов'ю.
Ніколи не кажіть, що за всіма життєвими проблемами не лишається часу на виховання дитини. Ви виховуєте її щоденно своїм ставленням до життя, системою своїх цінностей, своїми виборами. Ви виховуєте дитину своєю присутністю, поглядом, жестом, посмішкою...
Будьте відповідальними! Безпечність - механізм, який продукує борги перед долею дитини, перед її теперішнім і майбутнім. Відповідальний вихователь передбачає наслідки своїх слів, своїх діл.
Оцінюючи результат, вчинок, властивість дитини, вказуйте не лише на те чим ви незадоволені, а скоріше на те, що вам подобається в ній, Не порівнюйте її з однокласниками з братиками чи сестричками. Діти усі різні!
Порівнюйте дитину в її динаміці - якою вона була вчора, якою є сьогодні, якою може бути завтра. Тобто, порівнюйте зростаючу особистість з самою собою.
Не ставтесь до дитини зневажливо. Зростаюча особистість повинна відчути свою значущість, навчитись поважати себе. Тільки за цієї умови з неї виросте людина з почуттям власної гідності, яка поважає тих хто її оточує.